Популярне

Обличчя політика. Павло Федик (відео)

Інтернет-видання «Бізнес-область» продовжує серію інтерв’ю із успішними людьми Тернополя. Про шляхи розвитку нашого регіону та не тільки – у розмові з керівником фракції ПР у Тернопільській обласній раді Павлом Дмитровичем Федиком.

- Павле Дмитровичу, розкажіть, будь ласка, про себе?

Народився я у славній Козові, в родині педагогів. Батько у мене історик, мати – український філолог і вчитель малювання. Саме вони заклали мені ті моральні цінності, якими я й користуюся. Це, в першу чергу, гордість за свій край. Крім того розуміння, що ти українець і належиш до свого роду – це найважливіші речі, котрі ми повинні знати і плекати змалечку. Я закінчив Київський університет, спеціальність економіст. Викладач політичної економії. Хоча останні два роки перестав викладати – невдячна це справа. Зараз працюю першим заступником директора Тернопільської обласній телерадіокомпанії.

- Сьогодні увагу привертають політичні реалії, тому хотілося б запитати як ви потрапили у політику?

Політика – це бруд. У світовому розумінні політика – це мистецтво узгодження інтересів. І от, на жаль, цим мистецтвом узгодження інтересів сьогодні в Україні володіє дуже і дуже мало людей. Це є найбільшою проблемою. Сьогодні в політикумі порушено баланс. Те, що ми сьогодні називаємо опозицією – це слабкі лідери, слабкі течії, які піднялися просто на цьому протестному спротиві людей і ніякого конструктиву, як це робиться в опозиції, в інших країнах, не несе. Як я особисто потрапив? Я приїхав із Москви, тоді коли вся Тернопільщина, ну в лапках вся, - ганяла до Польщі «за трусами». Я вже бачив, що в Росії підіймається широкий націоналістичний рух і Росія не думає відмовлятися від ідеї імперської держави, як тоді в Україні всі надіялися. Нічого іншого, крім УНА-УНСО (як потім виявилося, було створено російською спецслужбою) в Україні не було. Тому, що все решта погоджувалося (навіть на рівні вивезення ядерної зброї). Замість прискорених, в певній мірі шокових реформ, на жаль, Україна пішла шляхом довгих, часто квазі-реформ. І тому ми зараз маємо результат, який не вдається подолати Януковичу, зробити реформи, незважаючи, що побудована сильна вертикаль влади. Коли ми висували своїх кандидатів навіть по Тернополю не було використано принцип відкритих списків. На жаль, не найавторитетних представників ми включили у свої лави. Не вважаю, що я до них належу -

- Ви балотувалися по 163 виборчому окрузі (частині міста Тернополя). Як ви оцінюєте результати виборів конкретно для себе?

Станом на літо, за Павла Федика були готові проголосувати 0,5%, тобто 500 людей. Сьогодні ж ми бачимо результат у 2500 голосів. Він міг би бути кращим, але ми не відпрацювали всіх тих позитивів, які зробила ПР. Як би це не було комусь дивно або ж неприємно, але ПР за останні два роки багато чого зробила доброго для людей на Тернопільщині. І ті ініціативи голови обласної державної адміністрації ні разу не були згадані під час трьохмісячної виборчої кампанії. Ми ні разу не згадали, що сьогодні, маємо освітлення сільських вулиць. Цього ніхто не робив до сих пір в Україні. Як це робилося – інше запитання. Так само зі школами. Діти сьогодні можуть ходити до вбиральні. Це теж було зроблено з ініціативи голови обласної державної адміністрації.

- Ви згадали про плюси. Скажіть, а скільки створено робочих місць по Тернопільській області?

Я не володію тією статистикою, але крім створення робочих місць є ще один важливий для нашої області показник. Кожного місяця, якщо не помиляюся кількадесят робочих місць легалізується. Це теж дуже важливо тому, що в області, практично 60% робочих місць знаходиться в тіні. Люди отримують зарплати в конвертах. Тому область має статус дотаційної. Маючи купу тіньових робочих місць, бюджет відповідно недоотримує кошти у вигляді податків. Ми сидимо тягарем на шиї у держави, вимагаючи від неї набагато більше, ніж вносимо в ту ж саму скарбницю.

- Скажіть будь ласка, а де Ви особисто, взяли гроші на власну виборчу кампанію?

Та це мої власні гроші! Якщо порахувати скільки я потратив на 2500 голосів – це є випуск листівок, ми провели прес-конференцію, за яку заплатили ЗМІ, то це мені потягнуло, десь приблизно, 20000 гривень. Тобто один голос обійшовся в 10 гривень.

- Розкажіть будь ласка про історію із коровою, котру привели під стіни обласної ради. Подейкують, що саме до Вас.

Це треба питати сьогодні уже народного депутата Михайла Головка. Ви знаєте, це дуже цікава історія. Уряд постановив рішення, за яким повинні бути чіткі графіки розрахунків із людьми за молоко. Не так, як було раніше, що люди здавали молоко, а їм через кілька місяців лише повертали гроші. Зараз законодавчо встановлений термін, якщо я не помиляюся 2 тижні. Михайло Головко, знаючи, що ці зміни мають вводитися і користуючись ситуацією, що у нас закупівельна ціна на молоко менша, ніж літра молока у магазинах, менша, ніж літра мінеральної води, просто-на-просто привів корову, найцікавіше, що приніс два зіпсутих бідони молока. Я в той час вийшов подивитися на ті два бідони, і Головко почав кричати на мітингу (бо там мітинг був), що Федик – один із тіньових представників молочної мафії. Чим надзвичайно підняв статус молочної мафії у Тернополі. Молоко було насправді зіпсуте, воно було просто прокисле.

- Як Ви оцінюєте своїх конкурентів уже після завершення виборчих баталій?

Якщо говорити про тих, що пройшли до Верховної ради України, то їх інтелектуальний рівень поки що не помінявся. Не знаю, як вони будуть читати книжки по вечорах, але поки, що я їх оцінюю як слабких представників від Тернопільської області. На засіданнях обласної ради Олексій Кайда не раз демонстував, що інтереси партії для нього важливіші за інтереси Тернопільського краю. Це він робитиме і у Верховній раді. Думаю – це стосується і інших. Так про що ж тут говорити?

- Сьогодні згадуючи про заслуги ПР Ви назвали впровадження проекту по освітленню вулиць. Але наскільки я пам’ятаю, навіть у сільській місцевості вулиці світилися ще за президентства Віктора Ющенка.

Може бути, я не сперечатимусь. Можливо, Ющенко і мав такі ідеї. Питання в тому чи йому вдалося їх реалізувати. Хочу віддати належне тому самому Хоптяну, який на одній із колегій зібравши приблизно 200 чоловік, котрі є керівниками тих чи інших підрозділів у нашій області і сказав: «Хлопці я Вас прошу одну єдину річ, кожен бере на себе одне село у Тернопільській області і будь ласка те село, де ви народилися, де ходили в школу або звідки ваша дружина. Будь ласка допоможіть тим людям згрупуватися, скооперуватися і залучити ресурси».

- Ви згадуєте Хоптяна. Але ж його дружина також балотувалася у народні депутати по одному із виборчих округів Тернопільської області. Хіба це етично нормально, коли дружина балотується по тому окрузі, де певну владну посаду займає її чоловік?(відеовідповідь)

Я Вам скажу більше. Я навіть не приховую цього. І мені здається, що вона дуже правильно робила, що намагалася використати свого чоловіка де тільки могла для захисту інтересів виборців Гусятинського району, де вона є головою районної ради. І це отримало досить непогану підтримку від людей. Її результат є вищим ніж партійний результат.

Насамкінець, від себе, хотілося б сказати: про мораль політиків, як і про їхні відповіді, судити вам, шановні читачі!

 

Михайло Мельничук, Світлана Чихарівська
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією