Українці завжди вважали себе гостинним народом. Ні, це не говорить про певну завищену самооцінку про себе, адже такої думки не лише самі українці. До нас завжди любили йти у гості інші народи.
Гостинність – обов’язковий елемент спілкування, традицій, вірувань, світосприйняття українців. Сама гостинність, правила приймання гостей мала деякі традиції, з часом нам вдалося лише зберегти деякі. Наприклад, на Закарпатті як і у давні часи прийнято гостювати на релігійні свята, або неділі. Так склалося тому, що у ці дні населення вільне від польових, домашніх робіт. Хоча, якщо Ви прийдете в будь-який робочий день з хати виганяти ніхто не буде, бо тут раді гостям. Після того, як Ви погостювали за етикетом запрошують і до себе на наступні свята чи вихідні. Гостина має обов’язків елемент – трапеза. Господині завжди готують щось смачненьке та особливе, а самих гостей саджають за стіл там де тільки буде їм зручно, на почесних місцях. Господиня та господар запрошують за стіл,а самі лише присідають, бо будуть обслуговувати своїх гостей.
Застілля – це прояв симпатії до своїх ближніх. З їдою завжди асоціюється любов до ближнього. Не ставте себе в невдалу ситуацію, якщо Ви прийшли до когось в гості, а там обідають, Ви ніякому разі не заважаєте трапезі, це лише признака того, що Вас люблять.
Іннеса Свіца
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.