Популярне

Другий шанс дається не кожному

В ту неділю, вийшовши з церкви, в мене на очах майоріли сльози. Прийшовши додому, міцно обійняла свого чоловіка і синочка, попросила пробачення у всіх своїх знайомих. Таке враження на мене справила проповідь священика...

Пан отець стояв в черзі до лікаря. Не помітив, як за ним довгий час спостерігав якийсь чоловік, не наважуючись підійти. Проте, коли вже підходила черга отця, чоловік все ж підійшов, схопив священика за рукав і попросив відійти.

- Пане отче, маю до вас розмову,- зніяковіло промовив чоловік.

- Та кажіть вже, - оглядаючись на велику чергу позаду, відповів священик.

-Хочу розповісти вам одну історію, можливо, вона вам видасться божевільною, а можливо зрозумієте мене. Колись я працював у службі безпеки України, у вищих чинах. Самі розумієте: влада, гроші, зв’язки, все то аж ніяк не йшло мені на користь, а швидше псувало з середини. Та й поступав я, не завжди по совісті, а скоріше по службі... Та якось повертаючись із чергової п’янки, потрапив в аварію.

Лікарі говорили рідним, якщо переживу ніч, то може й виживу, а ні, то... Словом, цього я не пам’ятав. Пам’ятаю як оклигую, відкриваю очі, а переді мною безпросвітна теміть, а кінці неї, десь так далеко-далеко яскраве світло. Я тягнуся до того світла, і тут розумію, що це Ісус. Він не промовив до мене ані словечка, ми спілкувались? ніби на телепатичному рівні. Він запитав мене, чи готовий я постати перед ним, я у відповідь ридаючи промовив, що ні, не готовий. Тоді Ісус сказав, що дасть мені другий шанс,бо нещодавно я теж дав шанс своєму підлеглому. В той момент я відкрив очі і побачив лікарняну палату, свою дружину, котра побивалася наді мною. В мене наче щось докорінно перемінилося всередині. Вийшовши з лікарні, я звільнився з роботи. Всі друзі, знайомі кричали в один голос, що я з’їхав з глузду. Але я відчував, що правильно поступаю.

Згодом побудував в Києві притулок для неблагополучних сімей. І ще чим я пишаюся, що після цього в мене відкрився талант писати вірші у вигляді псалмів, і в кожному вірші я дякую Богові за другий шанс і завжди прошу, щоб дав сили і здоров’я, адже я ще стільки доброго хочу зробити для цього світу. В той момент я відчув, на скільки нікчемними і не потрібними є гроші, влада. Саме від тоді, я докорінно змінив свої цілі і життєві принципи.

Священик стояв коло чоловіка, а йому з очей капали сльози. Це були сльози радості, що Господь дозволяє своїм дітям змінитися, дає шанс як люблячий Батько виправити свої помилки. Найближчої неділі отець розповів цю історію на проповіді, сподіваючись, що хоча б одне серце здригнеться і змінить своє життя.

Зоряна Деркач
Всі статті автора

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією