12 липня християнський світ відзначає свято апостолів Петра і Павла. Ми щиро вітаємо сьогоднішніх іменинників та пропонуємо кілька цікавих фактів про те, як це свято проводили наші предки.
Саме сьогодні завершується піст, який в народі називають Петрівкою. А це означає, що від цієї дати можна з чистою душею веселитися. Та мало хто знає, яких традицій дотримувалися у Петрів день українці, адже у наш час це свято в деякій мірі втратило свою ритуальність.
Отже, насамперед, готуючись до Дня Петра й Павла українці пишно прибирали свою домівку – обов’язково вішали святкові рушники. До церкви люди йшли з віночками, що прикрашали маками.
Основою цього свята у народі були жнива – після Петра й Павла можна було приступати до роботи. Жінки випікали хліб з перших зерен жита і освячували в церкві.
Їли в цей день також особливу ритуальну страву – коржики з пшениці, що називають мандриками. Назва ця, як і все у народі, не є випадковою. Виникла вона у зв’язку з легендою про мандри апостолів Петра і Павла – зозуля вкрала у апостолів одного коржика, за що Бог покарав її. Приблизно всередині липня зозуля перестає кувати.
Та поза усіма ритуальними традиціями – сьогодні день, коли потрібно згадати про святих апостолів Петра та Павла, помолитися їм та попросити підтримки.
Аля Седюк
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.