Нам завжди здається, що будь-яка їжа здатна втамувати голод. Це не так. Існують продукти, які призводять до протилежного ефекту – бажання їсти ще. Як не дивно, але більшість цих продуктів ми споживаємо щодня і вважаємо, що вони чудово втамовують голод.
1. Білий хліб.
Краще їсти хліб з цілісних зерен, тому що білий хліб стимулює вироблення інсуліну, тим самим підвищуючи гостру потребу в їжі.
2. Газовані напої та солодкі соки.
Тут нічого дивного і нічого хорошого. У цих напоях лише величезна кількість цукру та домішків. Їх взагалі потрібно виключити з раціону.
3. Піца.
Здавалося б, що ситнішої страви просто не придумаєш, але не все так просто. Вона справді ситна, якщо з’їсти її всю на самоті. Насправді ж тісто у взаємодії з сиром і трансжирами підсилює гормони голоду і пригнічує гормон насичення - від цього виникає дике бажання їсти.
4. Алкоголь.
Підвищує апетит тому, що він знищує гормон, який відповідає за контроль голоду.
5. Солодощі.
Вони «повідомляють» мозок, що до організму надійшла велика кількість енергії, тому і апетит зростає.
Ірина Кардаш
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.