Сьогодні в обласному центрі Прикарпаття відбулися поминальні заходи за загиблими в Другій світовій війні.
У Меморіальному сквері по вул. Богдана Лепкого зібралися усі небайдужі до минулого України – ветерани, діти війни, прості перехожі несли до пам’ятного знаку гілки бузку, гвоздики і тюльпани. В очі кидалася надзвичайно велика кількість червоних прапорів КПУ, які за кількістюзначно перевищували національні стяги. Святіші отчі відслужили панахиду. Також були присутні представники міської і обласної влади, народні депутати. Опісля усі заходи було перенесено до облмуздрамтеатру, де в цей час проходить урочиста академія. А тому віче обійшлось без будь-яких промов зі сторони влади, чи політичних закликів від партійних організацій. Тільки обласний осередок КПУ вже після офіційної частини закликав пам’ятати про цей день і шанувати подвиг наших предків. Самі ж ветерани згадують про ті події із болем. «Це свято радянського народу, яке зараз похоронили і до того ще й займаються різними спекуляціями. Для мене це свято сина загиблого на війні батька, матері, яка самостійно виховувала чотирьох дітей під час війни», - зазначив пан Олексій, батько якого загину на війні
ветеран із внуком кладуть квіти біля "вічного вогню"
"комуністичне праве крило панахиди"
ветерани
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.