Вперше зображення лева зустрічається на печатці галицько-волинських князів Андрія та Лева ІІ, котрі називали себе правителями усієї Русі, Галича і Володимира. Лев був знаком династії Романовичей і територіальним гербом Галицько-Волинської держави. Найстарша міська печатка прикріплена до пергаментної грамоти Львівського магістрату 1359 р. На ній зображено лева, що крокує у відчиненій міській брамі з трьома зубчастими баштами і бійницями. Зображення поєднало символ назви (тотожний з іменем сина засновника, Лева Романовича) і старовинну емблему князівства. У 1526 р. польський король Сигизмунд формально затвердив цей герб.
Після аудієнції львівського архієпископа Соліковського у папи Сікста V 1586 р. місто отримало право користуватися папським гербом – лев, що стоїть на задніх лапах і тримає в передніх три пагорбки та восьмипроменеву зірку. 6 листопада 1789 р. імператор Йозеф ІІ затвердив саме такий герб Львова. Радянський герб затверджений 15 липня 1967 р. У лазуровому щиті – червоні відчинені міські ворота з трьома вежами, в арці стоїть золотий лев, обернений вправо. На центральній вежі воріт – золоті серп і молот. Автори – І.Картушенко, З.Кецало, Л.Левицький, Є.Мисько, Я.Новаківський.”
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.