Чотириста п'ятдесят літ тому назад на північно-східній частині теперішнього Кіцманя знаходилося велике поселення, яке мало назву Сегот. У ті часи відбувалися жорстокі бої з турками і татарами. Турки були розгромлені і втікали. Рятуючись від ворогів, натрапили на це поселення.
Вони хотіли залишити після себе голу землю і тому нищили все на своєму шляху. Село спалили, а чоловіків, які мужньо захищались перерізали. Решта населення, здебільшого жінки, котрим вдалося залишитися живими, заховалися у лісі, який знаходився на місці, де тепер сучасне містечко Кіцмань.
Турки знайшли це нове поселення. Один турок зайшов до жінки, яка на ім'я Кіца. Йому захотілося соленого огірка. Але хоробра жінка лише вказала на бочку і сказала: - Візьми собі самий, коли так хочеться. У бочці огірків мало, лише на самому дні є декілька. Він нагнувся до бочки, а Кіца тим часом схопила його за ноги і почала топити в бочці. Турок довго кричав: - Кіца мань! Від тоді це мальовниче містечко зветься Кіцманем.
Історики гадають, що назва «Кіцмань» походить від Буковинського слова «коц» килимок, бо тут жили майстри килимарства. Також припущення, що поселення дістало свою назву від чоловічого імені Козьма. Є версія про Кіцмань від фамілії Кошман (Kotzmen) про чоловіка який виробляв з лози(верби) кошики.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.