Назва міста, як вважають деякі дослідники, пішла від імені воїна Черніги, котрий його й заснував. Чернігівчани ж залюбки переказують гостям романтичну легенду про князівну, котра, не бажаючи виходити за хазарського хана, викинулася з вікна. Засновником же міста нібито був її батько – князь Чорний, якого тут і поховано в Чорній могилі.
Більшість архітектурних пам’ятників Чернігова знаходяться на легендарному Дитинці – так називається давня історична територія в центрі міста. На початку І тисячоліття в цьому районі з’явилися перші поселення, а в VІІ–XІІ століттях – міські укріплення. Зі сходу Дитинець “упирається” в Десну так званим Валом, уздовж якого красуються 12 старовинних гармат, завезених для Чернігівської фортеці.
На Дитинці ж, у самому серці Чернігова, знаходиться його історична перлина – Спасо-Преображенський собор XІ століття. Один із найдавніших храмів Київської Русі, він був побудований легендарним князем Мстиславом Хоробрим, котрий і спочиває у стінах собору. Як і герой “Слова о полку Ігоревім”, князь Ігор, та князь Святослав. А ще тут зберігаються зброя українських князів та бойові знамена козацьких полків Чернігівщини.
Борисо-Глібський собор, теж розташований на території Дитинця, було збудовано в XІІ столітті на фундаменті більш древнього кам’яного спорудження. Тут донині стоять Царські ворота, побудовані на початку ХVІІІ століття за наказом гетьмана Івана Мазепи, в самому ж соборі “оселилася” експозиція музею архітектури.
Поруч із Дитинцем височіє зведена на початку ХVІІІ століття Катерининська церква, яка вважається візитною карткою Чернігова. У ній розташувався музей народно-декоративного мистецтва області (тел.: (0462) 43-236).
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.